1. Словник української мови в 11 томах

метушитися

МЕТУШИ́ТИСЯ, шу́ся, ш́ишся, недок. Рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно.

Слуги метушаться упадливо та улесно, підносячи більше та більше і вигадливих страв, і цілющого трунку (Стар., Облога.., 1961, 23);

Птахи були неспокійні, метушилися, бились крилами поміж очеретом і здіймали галас, мов перед бурею (Коцюб., І, 1955, 363);

На палубі, на трапах метушилися матроси. Вони поспішаючи кріпили якісь канати, гримів ланцюг, тупали ноги (Донч., III, 1956, 220);

Крізь парусинову завісу глядачам було видно, як метушились по сцені артисти, готуючись до початку вистави (Шиян, Баланда, 1957, 209);

*Образно. Метушилися пошматовані хмари по небу (Ле, Мої листи, 1945, 69);

// біля (коло) чого, з чим. Робити якусь справу, що потребує багато клопоту, зусиль; клопотатися.

Чого то і сей рік власне Ліля взяла на себе тую біганину: .. минулий раз вона ж метушилася з концертом (Л. Укр., V, 1956, 391);

На одному обійсті метушилися люди біля молотарки (Трубл., І, 1955, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метушитися — (бігати в різні боки) мотатися// крутитися як муха в окропі, вертітися як білка в колесі, бігати як курка з яйцем. Словник синонімів Полюги
  2. метушитися — метуши́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. метушитися — (швидко, хапливо рухатися, перев. виконуючи якусь роботу) крутитися як дзиґа; крутитися (вертітися, круть-верть), як (мов) муха в окропі; крутитися (вертітися, мотатися) як білка в колесі; крутитися як в’юн на сковорідці; крутитися наче курка в решеті. Словник фразеологічних синонімів
  4. метушитися — (хапливо рухатися) шамотатися, мотатися, мотлятися, бігати, гасати, о. крутитися, як муха в окропі <�сироватці>; (по хаті) товктися <�як Марко у пеклі>; (на кухні) поратися; (біля чого) клопотатися, комашитися, крутитися. Словник синонімів Караванського
  5. метушитися — див. спішити; ходити Словник синонімів Вусика
  6. метушитися — [меитушитиес'а] -шус'а, -шис':а, -шиемос'а, -шиетес'а; нак. -шис'а, -ш'іц':а Орфоепічний словник української мови
  7. метушитися — -шуся, -шишся, недок. Рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно. || біля (коло) чого, з чим. Робити якусь справу, що потребує багато клопоту, зусиль; клопотатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. метушитися — МЕТУШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, недок. Рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно. Слуги метушаться упадливо та улесно, підносячи більше та більше і вигадливих страв, і цілющого трунку (М. Словник української мови у 20 томах
  9. метушитися — МЕТУШИ́ТИСЯ (бігати в різні боки, поспішно рухатися, щось роблячи, пораючись коло кого-, чого-небудь), МОТА́ТИСЯ розм., КОМАШИ́ТИСЯ розм., ШАМОТА́ТИСЯ розм., ШЕМЕТА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  10. метушитися — Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61). Словник української мови Грінченка