механізм

МЕХАНІ́ЗМ, у, ч.

1. Пристрій, що передає або перетворює рух.

Майстра завели до [величезного] годинника, отворили [відчинили] дверці до механізму, він ввіткнув туди два пальці, пошпортав щось — і механізм станув (Фр., IV, 1950, 206);

За вибалком машина почала кривуляти, як п’яна, — ми думаємо, що куля вдарила в механізм (Ю. Янов., І, 1954, 65);

Микола Петрович поглянув на кнопку, зв’язану з автоматичними механізмами, які подавали до вибухових камер ракети потрібні порції.. вибухової речовини (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 26);

*У порівн. Я не чую своїх ніг, не керую ними, вони носять мене самі, мов заведений механізм (Коцюб., І, 1955, 415);

// Те саме, що маши́на.

Скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти: вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого добра (Ю. Янов., II, 1954, 133);

— Ох, орли!.. Механізмів нагнали, а вмивальник за три копійки прихопити забули… (Гончар, Тронка, 1963, 82);

*Образно. Сучасний міський пасажирський транспорт — це великий і складний механізм (Рад. Укр., 9.І 1954, 1).

2. чого або який, перен. Внутрішня будова, система чого-небудь.

Державномонополістичний капіталізм з’єднує силу монополій з силою держави в єдиний механізм з метою збагачення монополій (Програма КПРС, 1961, 23);

Генерал Глазунов обвів очима всіх присутніх і сказав дуже тихо: — Забудьте на цей час накази, труднощі, всю суєту, весь механізм війни. Ідіть до солдатів і скажіть їм найголовніше (Довж., І, 1958, 316).

3. чого. Сукупність станів і процесів, з яких складається певне фізичне, хімічне та ін. явище.

Хіміки-органіки здійснили цікаві дослідження з теорії кольоровості органічних сполук і механізмів органічних реакцій (Наука.., 12, 1957, 8);

Навряд чи може підлягати сумніву, що існують два механізми виникнення сну, що треба розрізняти сон активний і сон пасивний (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. механізм — механі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. механізм — (невеличкий) прилад, пристрій; (великий) машина; (державний) система, устрій; (війни) механіка; (мислення) процес; (реакції) X. перебіг. Словник синонімів Караванського
  3. механізм — [меихан’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. механізм — -у, ч. 1》 Пристрій, що передає або перетворює рух. || Те саме, що машина. Вантажопідіймальні механізми — пристрої, машини, транспортні засоби, що здійснюють переміщення, транспортування вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. механізм — МЕХАНІ́ЗМ, у, ч. 1. Пристрій, що передає або перетворює рух. Майстра завели до [величезного] годинника, отворили [відчинили] дверці до механізму, він ввіткнув туди два пальці, пошпортав щось – і механізм станув [став] (І. Словник української мови у 20 томах
  6. механізм — механі́зм (від грец. μηχανή – знаряддя, пристрій) 1. Пристрій (сукупність ланок або деталей), що передає чи перетворює рух. 2. Сукупність проміжних станів або процесів будь-яких явищ. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. механізм — Система з'єднаних між собою деталей машин, які можуть виконувати певні рухи завдяки споживанню механічної енергії; важільний, кривошипний, кулачковий, клиновий, храповий та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  8. механізм — Механі́зм, -му, -мові; -ні́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. механізм — рос. механизм 1. Пристрій, прилад, що здійснює ряд певних механічних виробничих операцій. 2. Сукупність процесів, прийомів, методів, підходів. Здійснення певних дій задля досягнення мети. Eкономічна енциклопедія