микатися
МИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся і ми́чуся, ми́чешся, недок., діал.
1. Вештатися.
Коло рота мичеться, та в рот не попаде (Номис, 1864, № 1772);
На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати у сіни, то з сіней .. в хату, і не дививсь [Василь] зовсім (Кв.-Осн., II, 1956, 53);
Біля гарб лежали круторогі воли, мекали вівці, іржали коні, під ногами микалися собаки (Панч, Гомон. Україна, 1954, 293).
2. Лізти, втручатися у що-небудь.
Коли не піп, не микайся в ризи (Номис, 1864, № 9571);
Лукина нічого не робила, ні в що не микалась (Н.-Лев., III, 1956, 359).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- микатися — Шмигляти, гасати, встрявати [VI] — шмигляти, гасати; встрявати [VII] Словник з творів Івана Франка
- микатися — ми́катися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- микатися — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
- микатися — -аюся, -аєшся і мичуся, мичешся, недок., діал. 1》 Вештатися. 2》 Лізти, втручатися у що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- микатися — МИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся і ми́чуся, ми́чешся, недок., діал. 1. Вештатися. Коло рота мичеться, та в рот не попаде (Номис); На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати у сіни, то з сіней .. в хату, і не дививсь [Василь] зовсім (Г. Словник української мови у 20 томах
- микатися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- микатися — Микатися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся) гл. Бросаться. Вх. Лем. 435. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Кв. І. 49. Словник української мови Грінченка