милиця
МИ́ЛИЦЯ, і, ж. Висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди.
Коло пустки на милиці Москаль шкандибає (Шевч., II, 1963, 16);
Безногі каліки на двох куксах та з милицями попід обома пахвами з великою напругою лізли вгору по східцях (Н.-Лев., IV, 1956, 295);
На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Корн., І, 1955, 162);
*У порівн. Позаду всіх стрибав усатий боєць, спираючись на гвинтівку, як на милицю (Панч, В дорозі, 1959, 243).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Милиця — Мили́ця іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
- милиця — Костур, жм. куля. Словник синонімів Караванського
- милиця — -і, ж. Висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою під час ходіння хворі на ноги чи безногі люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Милиця — слов.; серб.; болг. Милица; від мил-(милий). Міла, Міля. Милиця Миколаївна Симашкевич, "художниця театру і кіно", ..прожила велике і мудре життя (Р. Федорів). Власні імена людей. Словник-довідник
- милиця — МИ́ЛИЦЯ, і, ж. Висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди. Коло пустки на милиці Москаль шкандибає (Т. Словник української мови у 20 томах
- милиця — МИ́ЛИЦЯ, КО́СТУР, КОСТУРЯ́КА розм., КУ́ЛЯ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має (Т. Шевченко); За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (С. Словник синонімів української мови
- милиця — Ми́лиця, -лиці; -лиці, -лиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- милиця — Милиця, -ці ж. Костыль, деревяшка, деревянная нога. Щоб ти на милицях пішов. Ном. 3720. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 398. Словник української мови Грінченка