1. Словник української мови в 11 томах

милощі

МИ́ЛОЩІ, ів, мн., рідко. Те саме, що милува́ння 1.

Ходжу-блуджу по городу Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Цвіте воно, як божий рай, Потай миру, потай миру; Ні любощам, ні милощам Не йме віри, не йме віри (П. Куліш, Вибр., 1969, 322).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милощі — -ів, мн., рідко. Те саме, що милування 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. милощі — МИ́ЛОЩІ, ів, мн., рідко. Те саме, що милува́ння 1. Ходжу-блуджу по городу Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Цвіте воно, як божий рай, Потай миру, потай миру; Ні любощам, ні милощам Не йме віри, не йме віри (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  3. милощі — Ми́лощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. милощі — Ми́лощі, -щей и -щів ж. мн. Ласки, любовныя ласки. Ні любощам, ні милощам не йму віри. К. Досв. Добридень тобі, сонечко яснеє... освіти мене, рабу божу... добротою, красотою, любощами й милощами. Чуб. І. 93. Словник української мови Грінченка