1. Словник української мови в 11 томах

мисливиця

МИСЛИ́ВИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до мисли́вець 1.

[Іфігенія:] Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай… (Л. Укр., І, 1951, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мисливиця — мисли́виця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. мисливиця — -і, розм. Жін. до мисливець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мисливиця — МИСЛИ́ВИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до мисли́вець 1. [Іфігенія:] Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай... (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах