1. Словник української мови в 11 томах

млявий

МЛЯ́ВИЙ, а, е.

1. Позбавлений жвавості, бадьорості.

[Любов:] Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску (Л. Укр., II, 1951, 27);

А за нею [хмарою] чередою інші хмари попливли, ніби йшли до водопою мляві, стомлені воли (Уп., Вірші.., 1957, 56);

// Який не відбиває експресії; маловиразний.

Ті самі очі, чорні, як безодні, .. Тепер без блиску, мляві та холодні (Фр., XI, 1952, 262);

Вони.. лежали втрьох край горба, знічев’я перекидаючись млявими фразами. Давалася взнаки втома останніх днів (Гончар, III, 1959, 392).

2. Який відбувається без напруження, повільно.

Збирає гній дівча худе. Корова млявою ходою кудись сама собі бреде (Тич., 11,1957,270);

При млявому травленні п’ють по 3 чашки на день відвару з кореневища аїру (Лікар, рослини.., 1958, 23);

// Малопомітний; неяскравий.

Де у хвилях тремтить і полискує Млявий промінь нічних ліхтарів; Де бушують вали над безоднею, — Там стояла вона без шляху. Без притулку, з журбою самотньою (Граб., 1,1959, 471);

Десь далеко на сході жевріє обрій поки що млявим, світанковим вогнем (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. млявий — (який не виявляє жвавості) в'ялий, непроворний, книжн. анемічний, розм. сонний. Словник синонімів Полюги
  2. млявий — мля́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. млявий — Нежвавий, неактивний, небадьорий, вайлуватий, нешвидкий, неповороткий, сонний, напівсонний, оспалий, о. мов неживий; (погляд) невиразний; (рух) лінивий, повільний; (промінь) тьмяний, неяскравий. Словник синонімів Караванського
  4. млявий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  5. млявий — [мл’авией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. млявий — -а, -е. 1》 Позбавлений жвавості, бадьорості. || Який не відбиває експресії; маловиразний. 2》 Який відбувається без напруження, повільно. || Малопомітний; неяскравий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. млявий — МЛЯ́ВИЙ, а, е. 1. Позбавлений жвавості, бадьорості. [Любов:] Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску (Леся Українка); А за нею [хмарою] чередою інші хмари попливли, ніби йшли до водопою мляві, стомлені воли (М. Словник української мови у 20 томах
  8. млявий — ЛІНИ́ВИЙ (який відбувається мляво, повільно), ЛЕДА́ЧИЙ, МЛЯ́ВИЙ. Якось занадто вже скоро осів о. Василь: в швидкім темпі почало відростати йому черево, .. рухи ставали лінивими і число їх все зменшалося (Г. Хоткевич); Навколо лунає ледача стрілянина (Й. Словник синонімів української мови
  9. млявий — Мля́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. млявий — Мля́вий, -а, -е Вялый, слабый. Її... организм був зроду нервовий, млявий і втомливий. Левиц. І. Він дав мені знарошне серце мляве. К. Іов. 52. — вода. Неосвѣжающая вода. Камен. у. Словник української мови Грінченка