могоричний
МОГОРИ́ЧНИЙ, а, е, розм. Стос. до могоричу.
В ділах "могоричних" Він дуже практичний. Безсовісний вкрай, Саливон Могоричний (С. Ол., Вибр., 1959, 279);
// Який любить брати могоричі.
Ох, який ти могоричний! (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- могоричний — могори́чний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- могоричний — -а, -е, розм. Стос. до могоричу. || Який любить брати могоричі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- могоричний — МОГОРИ́ЧНИЙ, а, е, розм. Стос. до могоричу. В ділах “могоричних” Він дуже практичний, Безсовісний вкрай, Саливон Могоричний (С. Олійник); // Який любить брати могоричі. Ох, який ти могоричний! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- могоричний — Могори́чний, -а, -е Любящій брать могорич. Ох, який ти могоричний! Словник української мови Грінченка