1. Словник української мови в 11 томах

мокрота

МОКРО́ТА, и, ж. Те саме, що мокроти́ння.

Зробив мені він [лікар] уже і аналіз мокроти (Л. Укр., V, 1956, 389);

У слині, мокроті, сиворотці крові.. та інших рідинах і виділеннях організму зустрічається "розчинювач" мікробів (Наука.., З, 1962, 7).

МОКРОТА́, и, ж., розм. Абстр. ім. до мо́крий 1, 2.

Зі сходом сонця випогодилось. Запахло цвітом, мокротою (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокрота — мокро́та іменник жіночого роду мокротиння мокрота́ іменник жіночого роду мокрість розм. Орфографічний словник української мови
  2. мокрота — див. грязь Словник синонімів Вусика
  3. мокрота — I мокр`ота-и, ж. Те саме, що мокротиння. II мокрот`а-и, ж., розм. Абстр. ім. до мокрий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мокрота — 1. мокреча, мокротеча, мокряччя, мокрість, моква, сльота 2. (мед.) мокротиння, мокрота, харкотиння Словник чужослів Павло Штепа
  5. мокрота — МОКРОТА́, и, ж., розм. Абстр. ім. до мо́крий 1, 2. Зі сходом сонця випогодилось. Запахло цвітом, мокротою (В. Бабляк). МОКРО́ТА, и, ж. Те саме, що мокроти́ння. Словник української мови у 20 томах
  6. мокрота — СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬ розм., МОКРОТЕ́ЧА розм., МОКРОТА́ розм., МОКРЕ́ЧА розм., ЛЯПАВИ́ЦЯ розм., МОКВА́ діал., ЛЯПОТНЯ́ВА діал., ПЛЮТА́ діал. Надворі сіра холодна сльота. Словник синонімів української мови