1. Словник української мови в 11 томах

мокротиння

МОКРОТИ́ННЯ, я, с. Слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів.

Головним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, саме її виділення: при легеневому туберкульозі — мокротиння (Шк. гігієна, 1954, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокротиння — мокроти́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мокротиння — -я, с. Слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мокротиння — МОКРОТИ́ННЯ, я, с. Слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів. Головним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, саме її виділення: при легеневому туберкульозі – мокротиння (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах