мокряк
МОКРЯ́К, а, ч.
1. діал. Мокре, болотисте місце.
Ми все держалися придністрянських сторін, мокряків та очеретів (Фр., І, 1955, 69).
2. Сирі дрова.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мокряк — мокря́к 1 іменник чоловічого роду болотисте місце діал. мокря́к 2 іменник чоловічого роду мокрі дрова діал. Орфографічний словник української мови
- мокряк — див. болото Словник синонімів Вусика
- мокряк — -а, ч. 1》 діал. Мокре, болотисте місце. 2》 Сирі дрова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мокряк — МОКРЯ́К, а́, ч., діал. 1. Мокре, болотисте місце. Ми все держалися придністрянських сторін, мокряків та очеретів (І. Франко). 2. Сирі дрова. Словник української мови у 20 томах
- мокряк — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
- мокряк — Мокря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мокряк — Мокря́к, -ка м. 1) Все мокрое. Желех. 2) Сырые дрова. Вх. Зн. 36. 3) Болото, топь. Вх. Зн. 36. Словник української мови Грінченка