1. Словник української мови в 11 томах

мокріти

МОКРІТИ, ію, ієш, недок. Робитися мокрим (у 1 знач.), вологим.

Січе дощ.., все дужче мокріє на Шумейкові одяг (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 64);

Коли він втомлювався, а довгі коси мокріли од поту, вони [Раїса з Тасею] позволяли йому спочити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 320);

По коліно в болоті грузне кінь, в натузі везе кладь, мокріє, лисніє (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 126);

Очі у баби мокріють, вона мовчки їх витирає (Юрій Яновський, II, 1954, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокріти — мокрі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мокріти — Зволожуватися, сиріти, с. намокати. Словник синонімів Караванського
  3. мокріти — див. потіти Словник синонімів Вусика
  4. мокріти — -ію, -ієш, недок. Робитися мокрим (у 1 знач.), вологим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мокріти — МОКРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Робитися мокрим (у 1 знач.), вологим. Січе дощ.., все дужче мокріє на Шумейкові одяг (А. Шиян); Коли він втомлювався, а довгі коси мокріли од поту, вони [Раїса з Тасею] позволяли йому спочити (М. Словник української мови у 20 томах
  6. мокріти — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови