молодця
МОЛОДЦЯ́, присудк, сл., розм. Те саме, що молоде́ць 3.
— Комсомольці.. просять дозволу перевірити рудоуправу… — Здорово! — промурмотів Титан. — Їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (Досв., Вибр., 1959, 326);
Село в захопленні.. гулом ревло: — Молодця, Казанок! От тобі й "сірячок-мужичок!" (Крот., Сини.., 1948, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- молодця — молодця́ присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- молодця — присудк. сл., розм. Те саме, що молодець 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодця — МОЛОДЦЯ́, у знач. пред., прост. Те саме, що молоде́ць 3. – Хай пила замінить ковзанку? – Хай! – безтурботно кажу .. – Молодця! – хвалить тато й наводить на мене очі (М. Стельмах); Село в захопленні .. гулом ревло: – Молодця, Казанок! От тобі й “сірячок-мужичок!” (Є. Кротевич). Словник української мови у 20 томах