молодята
МОЛОДЯ́ТА, я́т, мн., пестл.
1. Наречений і наречена.
Он в церкву ідуть молодята до шлюбу, Он мати колише дитиноньку любу (Л. Укр., І, 1951, 110);
— Ось перед нами сидять двоє молодят — всім нам знайомий наречений Федір Безрідний і.. наречена Катерина Доброхліб (Цюпа, Назустріч.., 1958, 444).
2. Молоде подружжя; молоді.
— Це добре у вас заведено, що цілою громадою ви своїм молодятам допомагаєте на ноги стати, — кажу я їм (Мирний, IV, 1955, 327);
Десь так тиждень по шлюбі прийшов свекор до молодят (Хотк., II,. 1966, 111).
3. рідко. Молоді люди; молодь.
— Гоп! Гоп!.. Молодята! І дівчата і хлоп’ята! Годі бігать і скакать, Буду загадку казать (Гл., Вибр., 1951, 215);
Такі ж хороші в Сенькові молодята: вони й роблять спритно і співають голосно, — вони все можуть (Вишня, І, 1956, 360).
Значення в інших словниках
- молодята — молодя́та множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
- молодята — -ят, мн., пестл. 1》 Наречений і наречена. 2》 Молоде подружжя; молоді. 3》 рідко. Молоді люди; молодь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодята — МОЛОДЯ́ТА, я́т, мн., пестл. 1. Наречений і наречена. Он в церкву ідуть молодята до шлюбу, Он мати колише дитиноньку любу (Леся Українка); – Ось перед нами сидять двоє молодят – всім нам знайомий наречений Федір Безрідний і .. Словник української мови у 20 томах
- молодята — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови