молотобоєць
МОЛОТОБО́ЄЦЬ, бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху.
Згодом, вбившись у силу, я став у батька за молотобійця (Минуле укр. театру, 1953, 10);
Край села на горбику батькова кузня.. Гупав молотом Ларивон — надійний батьків молотобоєць (Руд., Остання шабля, 1959, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- молотобоєць — молотобо́єць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- молотобоєць — -бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молотобоєць — МОЛОТОБО́ЄЦЬ, бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху. Згодом, вбившись у силу, я став у батька за молотобійця (з мемуарної літ.); Край села на горбику батькова кузня .. Гупав молотом Ларивон – надійний батьків молотобоєць (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах