монокультура
МОНОКУЛЬТУ́РА, и, ж.
1. Вирощування на одному полі протягом кількох років однієї сільськогосподарської культури.
Дехто вважає, що спеціалізація [сільськогосподарського виробництва] потребує монокультури або розведення лише одного виду тварин. Це, звичайно, неправильно (Колг. Укр., 2, 1961, 7).
2. Єдина сільськогосподарська культура, яку сіють, вирощують у певній країні або в якомусь районі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монокультура — монокульту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- монокультура — Щорічне вирощування одної культури на одному полі без сівозміни. Словник термінів з агрофітоценології
- монокультура — -и, ж. 1》 Вирощування на одному полі протягом кількох років однієї сільськогосподарської культури. 2》 Єдина сільськогосподарська культура, яку сіють, вирощують у певній країні або в якомусь районі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монокультура — МОНОКУЛЬТУ́РА, и, ж. 1. Вирощування на одному полі протягом кількох років однієї сільськогосподарської культури. Вирощувати картоплю найдоцільніше в сівозміні. Словник української мови у 20 томах
- монокультура — монокульту́ра (від моно... і культура) 1. Вирощування на одному полі протягом багатьох років однієї сільськогосподарської культури. 2. Сільськогосподарська культура що стала в будь-якій країні чи районі єдиною або майже єдиною культурою. Словник іншомовних слів Мельничука
- монокультура — Сільськогосподарська система, полягає в багаторічному вирощуванні тієї самої сільськогосподарської культури на одному полі, без дотримання сівозміни; поширена в країнах з гарячим кліматом. Універсальний словник-енциклопедія
- монокультура — рос. монокультура 1. Традиційна культура одного етносу, народу. 2. Єдина стабільна с.-г. культура, що вирощується тривалий час на одному полі. 3. С.-г. культура, що стало продукується в одному районі, регіоні, країні, як єдина, майже єдина. Eкономічна енциклопедія