монохорд

МОНОХО́РД, а, ч., спец. Прилад для вивчення законів коливання струн, що складається зі струни, натягненої на дерев’яну підставку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монохорд — монохо́рд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. монохорд — -а, ч., спец. 1》 Прилад для вивчення законів коливання струн, що складається зі струни, натягненої на дерев'яну підставку. 2》 Старогрецький однострунний щипковий музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монохорд — (гр. monochordos — однострунний) — 1. Узагальнена назва однострунного інструменту. 2. Акустичний прилад, можливо, винайдений Піфагором в VI ст. до нашої ери для визначення висоти тону струни та її частин. 3. Давньогрецький струнний щипковий інструмент. Словник-довідник музичних термінів
  4. монохорд — МОНОХО́РД, а, ч., спец. Прилад для вивчення законів коливання струн, що складається зі струни, натягненої на дерев'яну підставку. Словник української мови у 20 томах
  5. монохорд — монохо́рд (від моно... і ...хорд) 1. Давньогрецький однострунний щипковий інструмент. 2. Спільна назва однострунних музичних інструментів. Словник іншомовних слів Мельничука