1. Словник української мови в 11 томах

москіти

МОСКІ́ТИ, ів, мн. (одн. москі́т, а, ч.). Дрібні двокрилі кровоссальні комахи, поширені в тропічному та субтропічному поясах земної кулі.

На постіль надівають од москітів велику сітку, і добре спиться, бо не душно і ніщо не кусає (Коцюб., III, 1956, 327);

Цяткою сів у кутку темний від крові москіт (Зеров, Вибр., 1966, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. москіти — -ів, мн. (одн. москіт, -а, ч.). Дрібні двокрилі кровоссальні комахи, поширені в тропічному та субтропічному поясах земної кулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. москіти — МОСКІ́ТИ, ів, мн. (одн. москі́т, а, ч.). Дрібні двокрилі кровоссальні комахи, поширені в тропічному та субтропічному поясах земної кулі. На постіль надівають од москітів велику сітку, і добре спиться, бо не душно і ніщо не кусає (М. Словник української мови у 20 томах
  3. москіти — москі́ти (ісп. mosquito – комар, від лат. musca – муха) спільна назва чотирьох родів двокрилих кровосисних комах родини метеликових. Поширені у країнах з теплим кліматом. М. є переносниками вірусу москітної гарячки та лейшманіозів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. москіти — Двокрилі комахи з родини довговусих (комарів); бл. 450 видів, заселяють переважно тропічні та субтропічні обл.; личинки живуть у норах гризунів та ящірок; дорослі особини переважно кровосисні, можуть переносити заразні хвороби. Універсальний словник-енциклопедія