мотання
МОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мота́ти 1, 2, 5 і мота́тися 1 — 3.
Враз почав [Коська] спритно-спритно перебирати руками. Я забув про те, що в моїх руках така ж волосінь — ждав, що воно вийде з Косьчиного мотання (Збан., Мор. чайка, 1959, 67);
Безперервне мотання з місця на місце.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мотання — мота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мотання — -я, с. Дія за знач. мотати 1), 2), 5) і мотатися 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мотання — МОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мота́ти 1, 2, 5 і мота́тися 1–3. Враз почав [Коська] спритно-спритно перебирати руками. Я забув про те, що в моїх руках така ж волосінь – ждав, що воно вийде з Косьчиного мотання (Ю. Збанацький); Безперервне мотання з місця на місце. Словник української мови у 20 томах