1. Словник української мови в 11 томах

мотичний

МОТИ́ЧНИЙ, а, е. Пов язаний із застосуванням мотики.

У племен, які населяли територію сучасної Правобережної України та Молдавії в кінці ІV тисячоліття до н. е., розвивалося мотичне землеробство (Іст. УРСР, І, 1953, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотичний — моти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мотичний — -а, -е. Пов'язаний із застосуванням мотики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мотичний — МОТИ́ЧНИЙ, а, е. Пов'язаний із застосуванням мотики. У племен, які населяли територію сучасної Правобережної України та Молдавії в кінці ІV тисячоліття до н. е., розвивалося мотичне землеробство (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах