моторизований

МОТОРИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до моторизува́ти;

// у знач. прикм. Оснащений автомототранспортом (про військо).

В темряві теплої серпневої ночі рушив далі до Дніпра моторизований полк (Собко, Вогонь… 1947, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моторизований — моторизо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. моторизований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до моторизувати. || у знач. прикм. Оснащений автомототранспортом (про військо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моторизований — МОТОРИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до моторизува́ти; // у знач. прикм. Оснащений автомототранспортом (про військо). В темряві теплої серпневої ночі рушив далі до Дніпра моторизований полк (В. Собко). Словник української мови у 20 томах