моторобудівник
МОТОРОБУДІВНИ́К, а, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів.
Моторобудівники Харківського заводу "Серп і молот" збільшують випуск дизелів для тракторів і самохідних комбайнів (Роб. газ., 28.ХІ 1962, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моторобудівник — моторобудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- моторобудівник — -а, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моторобудівник — МОТОРОБУДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів. Словник української мови у 20 томах