моторобудівник

МОТОРОБУДІВНИ́К, а, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів.

Моторобудівники Харківського заводу "Серп і молот" збільшують випуск дизелів для тракторів і самохідних комбайнів (Роб. газ., 28.ХІ 1962, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моторобудівник — моторобудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. моторобудівник — -а, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моторобудівник — МОТОРОБУДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів. Словник української мови у 20 томах