1. Словник української мови в 11 томах

мочитися

МОЧИ́ТИСЯ, мочу́ся, мочи́шся, недок.

1. розм., рідко. Те саме, що мо́кнути 1.

— Іди у хату. Чого там на дощі мочишся (Мирний, IV, 1955, 92).

2. Пас. до мочи́ти 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мочитися — мочи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мочитися — мочуся, мочишся, недок. 1》 розм., рідко. Те саме, що мокнути 1). 2》 Пас. до мочити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мочитися — МОЧИ́ТИСЯ, мочу́ся, мо́чишся, недок. 1. розм., рідко. Те саме, що мо́кнути 1. – Іди у хату. Чого там на дощі мочишся (Панас Мирний). 2. Пас. до мочи́ти 2. Словник української мови у 20 томах
  4. мочитися — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  5. мочитися — Мочи́тися, -чу́ся, -чишся гл. Мочиться, смачиваться. Познімай сорочки, а то мочаться на дощі. Словник української мови Грінченка