1. Словник української мови в 11 томах

мрячний

МРЯ́ЧНИЙ, а, е. Із туманом та дрібним густим дощем; із мрякою (про погоду).

У мрячну синяву сповите верхів’я (Коб., 1,1956, 73);

Почалися обложні осінні дощі. Потягнулися короткі, тьмяні, мрячні дні (Коз., Сальвія, 1959, 117);

// Повитий мрякою, туманом; туманний.

Повітря було лагідне, сонце через мрячне небо кидало бліде проміння (Кобр., Вибр., 1954, 106);

// Дуже дрібний, схожий на мряку (у 1 знач.).

День почався мрячним, осіннім дощиком (Вільде, Сестри.., 1958, 438).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мрячний — Неясний, туманний [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. мрячний — мря́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. мрячний — Із мрячкою, із мжичкою, імлистий, млистий, туманний; (день) сльотавий, сльотливий, сльотний, сльотяний. Словник синонімів Караванського
  4. мрячний — -а, -е. Із туманом та дрібним густим дощем; із мрякою (про погоду). || Повитий мрякою, туманом; туманний. || Дуже дрібний, схожий на мряку (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мрячний — МРЯ́ЧНИЙ, а, е. Із туманом та дрібним густим дощем; із мрякою (про погоду). У мрячну синяву сповите верхів'я (О. Кобилянська); Почалися обложні осінні дощі. Потягнулися короткі, тьмяні, мрячні дні (В. Козаченко); // Повитий мрякою, туманом; туманний. Словник української мови у 20 томах
  6. мрячний — Мря́чний, -а, -е Туманный, дождливый. Словник української мови Грінченка