1. Словник української мови в 11 томах

мрійливо

МРІ́ЙЛИ́ВО. Присл. до мрі́йли́вий.

[Аврелія (мрійливо):] Я довго, довго в тую ніч не спала… (Л. Укр., III, 1952, 280);

Марина мрійливо дивилася кудись за вікно (Собко, Звич. життя, 1957, 81);

У широкому коридорі, заповненому дітьми, настала мертва тиша. Тільки скрипка співала жалібно, мрійливо (Збан., Малин. дзвін, 1958, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мрійливо — мрі́йли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мрійливо — Присл. до мрійливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мрійливо — МРІ́ЙЛИ́ВО. Присл. до мрі́йли́вий. [Аврелія (мрійливо):] Я довго, довго в тую ніч не спала... (Леся Українка); Марина мрійливо дивилася кудись за вікно (В. Собко); У широкому коридорі, заповненому дітьми, настала мертва тиша. Тільки скрипка співала жалібно, мрійливо (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах