1. Словник української мови в 11 томах

мріти

МРІ́ТИ¹, мрі́є; мин. ч. мрів, мрі́ла, ло; недок.

1. Ледве виднітися; бовваніти (у 1 знач.).

На могилі кобзар сидить Та на кобзі грає. Кругом його степ, як море Широке, синіє; За могилою могила, А там — тілько мріє (Шевч., І, 1963, 53);

Верхи їх [гір] світять безлісними полонинами, що мріють, мов сіро-зелені плями на темному тлі (Фр., II, 1950, 27);

А на високій горі ще довго-довго мріла тендітна постать дівчини (Кол., Терен.., 1959, 298);

*Образно. Їм [думкам] страшно й радісно, якась надія мріє… (Л. Укр., І, 1951, 176);

// Ледве світитися.

Світло ледве мріло в хаті (Н.-Лев., II, 1956, 125);

// Мерехтіти (у 1 знач.).

Ми під явором сиділи, А над нами зірки мріли (Манж., Тв., 1955, 47);

Ясна нічка в Чорногорі, місяць світить, місяць мріє (Федьк., Буковина, 1950, 38).

2. безос., рідко. Те саме, що світа́ти.

Ще й не мріло… На Вкраїні ляхів як не бувало! (Укр.. думи.., 1955, 151);

На сході ледве мріло (Перв., II, 1958, 190).

МРІ́ТИ², мрі́ю, мрі́єш, недок., розм. Те саме, що мрі́яти.

Недарма мріла матінка І наяву і в снах. Що вийде син із затінку На сонце, як весна (Шпак, Вибр., 1952, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мріти — мрі́ти 1 дієслово недоконаного виду ледве виднітися мрі́ти 2 дієслово недоконаного виду мріяти розм. Орфографічний словник української мови
  2. мріти — МРІТИ – МРІЯТИ Мріти. 1. Ледве виднітися; бовваніти. Он на кінці виднокруга мріє село (Олена Пчілка); Мріють у тремтячому мареві далекі села (Григорій Тютюнник); А на високій горі ще довго-довго мріла тендітна постать дівчини (П.Колесник). 2. Світати. Літературне слововживання
  3. мріти — 1. бовваніти, маячіти, манячіти, д. мрячити; (- світло) ледве світити; (- зорі) мерехтіти; НЕОС. світати; 2. Р. мріяти. Словник синонімів Караванського
  4. мріти — див. блищати; виднітися; розвиднятися Словник синонімів Вусика
  5. мріти — I мріє; мин. ч. мрів, мріла, мріло; недок. 1》 Ледве виднітися; бовваніти (у 1 знач.). || Ледве світитися. || Мерехтіти (у 1 знач.). 2》 безос., рідко. Те саме, що світати. II мрію, мрієш, недок., розм. Те саме, що мріяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мріти — МРІ́ТИ¹, мрі́є; мин. ч. мрів, мрі́ла, ло; недок. 1. Ледве виднітися; бовваніти (у 1 знач.). На могилі кобзар сидить Та на кобзі грає. Кругом його степ, як море Широке, синіє; За могилою могила, А там – тілько [тільки] мріє (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. мріти — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  8. мріти — Мрі́ти, мрі́ю, мрі́єш; мрів, мрі́ла (маячіти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мріти — Мріти, мрію, -єш гл. Чуть виднѣться (вдали), неясно виднѣться. А під лісом, край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 82. За могилою могила, а там тільки мріє. Шевч. 8. Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано. н. п. Діти мріли в сутінку. Левиц. І. Словник української мови Грінченка