муар

МУА́Р, у, ч.

1. Шовкова тканина з мінливим полиском.

[Поет (задумується):] Прекрасне убрання справлю їй [дружині] — муар, — дадуть чималий гонорар. Се буде свято їй тепера… (Л. Укр., І, 1951, 302);

На білому муарі там [у футлярі] схрещено два невеличкі прапорці (Смолич, Мир.., 1958, 82);

*Образно. Переливалося море ніжним заштиленим муаром (Тулуб, Людолови, І, 1957, 290).

2. друк. Зайві світлі й темні смуги, що з’являються на відбиткові з автотипного кліше при неправильному його виготовленні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муар — муа́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. муар — -у, ч. 1》 Шовкова тканина з мінливим полиском. 2》 полігр. Зайві світлі й темні смуги, що з'являються на відбиткові з автотипного кліше при неправильному його виготовленні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муар — (франц. moire < англ. mohair мохер < араб, mukhаyyar відбірний; тонка тканина з козячої вовни), -у, ч. 1. Тканина з шовку. 2. Рапір з вибитим візерунком на поверхні. Невже ж це ти, моя свята нудьго, обведена муаром? Ти це, справді?... Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. муар — МУА́Р, у, ч. 1. Шовкова тканина з мінливим полиском. [Поет (задумується):] Прекрасне убрання справлю їй [дружині] – муар, – дадуть чималий гонорар. Се буде свято їй тепера [тепер]... Словник української мови у 20 томах
  5. муар — муа́р (франц. moire) 1. Тканина з шовку з хвилеподібним вилиском. 2. Побічний візерунок на відбитку з автотипного кліше при неправильному його виготовленні. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. муар — Муа́р, -ру (тканина) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)