мудрування
МУДРУВА́ННЯ, я, с. Дія або її наслідки за знач. мудрува́ти.
Незважаючи на.. мудрування вульгаризаторів, великі твори мистецтва минулого продовжували існувати, задовольняючи пізнавальні й естетичні потреби людей нового, радянського часу (Рад. літ-во, 2, 1957, 3);
— Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував? — Яке там мудрування! Картина, як на долоні (Головко, II, 1957, 403);
— Коли позичите — віддамо без хитрощів. Ми люди прості, без мудрувань живемо, — говорить [Марія] з серцем (Стельмах, І, 1962, 309);
Тяжко й велично упали [філософи] додолу з вершин мудрування (Зеров, Вибр., 1966, 146).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мудрування — мудрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мудрування — -я, с. Дія або її наслідки за знач. мудрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мудрування — МУДРУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. мудрува́ти. Які дурниці беруться до голови, й гарне місце та гарний час вибрав я для цих своїх мудрувань. А може, це й не є найкращий час (Ю. Мушкетик); – Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував?... Словник української мови у 20 томах
- мудрування — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
- мудрування — Мудрува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мудрування — Мудрува́ння, -ня с. Умствованіе, мудрствованіе. Словник української мови Грінченка