музикантка
МУЗИКА́НТКА, и, ж. Жін. до музика́нт.
Зіна з жахом дивилася на свої тендітні руки, про які вона так особливо дбала, коли мріяла стати музиканткою (Ів., Вел. очі, 1956, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- музикантка — музика́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- музикантка — -и, розм. Жін. до музикант. Великий тлумачний словник сучасної мови
- музикантка — МУЗИКА́НТКА, и, ж. Жін. до музика́нт. Зіна з жахом дивилася на свої тендітні руки, про які вона так особливо дбала, коли мріяла стати музиканткою (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах