1. Словник української мови в 11 томах

муміфікований

МУМІФІКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до муміфікува́ти.

В кургані Пазирик під час розкопок знайдено природно муміфікований труп коня (Наука.., 7, 1957, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муміфікований — муміфіко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. муміфікований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до муміфікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муміфікований — МУМІФІКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до муміфікува́ти. У кургані Пазирик під час розкопок знайдено природно муміфікований труп коня (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. муміфікований — Муміфіко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)