1. Словник української мови в 11 томах

муніципалізація

МУНІЦИПАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Примусове вилучення майна (землі, будинків і т. ін.) у приватних осіб і передання його в розпорядження органів місцевого самоуправління.

Меншовики [на ІУ-му з’їзді РСДРП] відстоювали програму муніципалізації землі. За цією програмою поміщицькі землі переходили не в розпорядження, навіть не в користування селянських громад, а в розпорядження муніципалітетів (тобто місцевих самоврядувань або земств) (Іст. УРСР, І, 1953, 619).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муніципалізація — муніципаліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. муніципалізація — -ї, ж. Примусове вилучення майна (землі, будинків і т. ін.) у приватних осіб і передання його в розпорядження органів місцевого самоуправління. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муніципалізація — МУНІЦИПАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. муніципалізува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. муніципалізація — (англ. municipalisation) вимушена передача власності приватних осіб місцевим органам влади або органам місцевого самоврядування. Економічний словник
  5. муніципалізація — муніципаліза́ція (від лат. municipalis – той, що стосується муніципії) примусове безоплатне вилучення у приватних осіб їхнього майна (землі, будинків тощо) й передача його у відання місцевих органів влади. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. муніципалізація — Муніципаліза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. муніципалізація — рос. муниципализация безоплатне примусове вилучення майна у приватних осіб в державну власність з переданням у відання місцевої влади. Eкономічна енциклопедія