муфель
МУ́ФЕЛЬ, я, ч.. Вогнетривка камера, у яку вміщують вироби з кераміки, фарфору тощо для їх нагрівання або випалювання в муфельній печі, захищаючи від продуктів горіння.
Муфель, у якому знаходиться виріб, являє собою закритий ящик з вогнетривкої цегли або графіту; ящик вмуровують у піч і нагрівають зовні (Практ. з машинозн., 1957, 109).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- муфель — му́фель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- муфель — -я, ч. Вогнетривка камера, в яку вміщують вироби з кераміки, фарфору тощо для їх нагрівання або випалювання в муфельній печі, захищаючи від продуктів горіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- муфель — МУ́ФЕЛЬ, я, ч. Вогнетривка камера, у яку вміщують вироби з кераміки, фарфору тощо для їх нагрівання або випалювання в муфельній печі, захищаючи від продуктів горіння. Словник української мови у 20 томах
- муфель — му́фель (нім. Muffel) камера чи посудина, куди вміщують вироби, що їх нагрівають або випалюють у печі. Словник іншомовних слів Мельничука