мухорка
МУХО́РКА, и, ж., розм. Гніздо в колосі злакових рослин, у якому міститься зерно.
Вийдеш у поле — сонце. На кожнім колосі сяє. Кожну його мухорку Зернятком наділяє (Вирган, Квіт. береги, 1950, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мухорка — мухо́рка іменник жіночого роду гніздо в колосі злакових рослин розм. Орфографічний словник української мови
- мухорка — -и, ж., розм., мухорок, -рка, ч., діал. Гніздо в колосі злакових рослин, у якому міститься зерно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мухорка — МУХО́РКА, и, ж., розм. Гніздо в колосі злакових рослин, у якому міститься зерно. Вийдеш у поле – сонце. На кожнім колосі сяє, Кожну його мухорку Зернятком наділяє (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
- мухорка — Мухо́рка, -ки ж. и мухоро́к, -рка, м. Въ колоскѣ хлѣбнаго растенія гнѣздо, въ которомъ сидить зерно, также плюска у орѣха, чашечка подъ ягодой земляники, клубники и пр. Як хороше жито, то так і визирає зерно з мухорків. Волч. у. Словник української мови Грінченка