1. Словник української мови в 11 томах

мушкетний

МУШКЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до мушке́т.

Тогді [тоді] ну військо муштровати [муштрувати], Учить мушкетний артикул (Котл., І, 1952, 190);

Вночі в козацькому таборі цілком несподівано завили сурми. Безладна мушкетна стрілянина і гарматні постріли ..змішалися з покликами й зойками десятків тисяч стривожених голосів (Кач., II, 1958, 444);

// Признач. для мушкета.

Хіба моїх не треба слів, Палких, немов мушкетний порох, Серед бійців і ковалів. Серед одважних І бадьорих? (Рильський, II, 1960, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мушкетний — мушке́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мушкетний — -а, -е. Прикм. до мушкет. || Признач. для мушкета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мушкетний — МУШКЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до мушке́т. Інші курені, почувши бій, схоплюються і собі... Через кілька хвилин уже стоїть разючий густий мушкетний вогонь (Г. Колісник); Вночі в козацькому таборі цілком несподівано завили сурми. Словник української мови у 20 томах
  4. мушкетний — Мушке́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мушкетний — Мушкетний, -а, -е Мушкетный. Словник української мови Грінченка