1. Словник української мови в 11 томах

муштрувати

МУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Піддавати муштрі (у 1 знач.).

Тогді [тоді] ну військо муштровати [муштрувати]. Учить мушкетний артикул. Вперед як ногу викидати. Ушкварить як на калавур (Котл., І, 1952, 190);

Він не раз пролазив у той двір і дивився, як муштрували юнкерів (Коп., Петрогр. хлопчик, 1950, 19);

Там, за морем, для воєн муштрують полки (Шпорта, Твої літа, 1950, 85).

2. перен., фам. Навчати, повчати когось.

— А то Венера все свашкує, Енеєчка свого муштрує. Щоб він з ума Дидону звів (Котл., І, 1952, 79);

Нічим їй [панночці] не вгодиш.. І стару панію почне муштрувати було з самого ранку: "Що се ви.. без чепчика вийшли?.. оце, як мужичка, ходите!" (Вовчок, 1,1955, 86);

Ось він поблизу муштрує своїх бувальців. — Доки Денис і Анохін гребуться, ти, Романе, ведеш по берегу вогонь. Зрозумів? (Гончар, III, 1959, 344);

// Виховувати (дітей).

— Чоловік мій воює, батальйоном командує, а я дітей вдома муштрую (Збан.. Переджнив’я, 1960, 40).

3. розм. Те саме, що дресирува́ти.

Довго й терпляче він муштрував своїх собак (Збан., Ліс. красуня, 1955, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муштрувати — муштрува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. муштрувати — Школити, вишколювати, тренувати; П. навчати, повчати; Ж. виховувати. Словник синонімів Караванського
  3. муштрувати — див. дресирувати Словник синонімів Вусика
  4. муштрувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Піддавати муштрі (у 1 знач.). 2》 перен., фам. Навчати, повчати когось. || Виховувати (дітей). 3》 розм. Те саме, що дресирувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. муштрувати — Вправляти, вправити, повправляти, заправляти, заправити, позаправляти, вишколювати, вишколити, повишколювати, див. тренувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. муштрувати — МУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. 1. Піддавати муштрі (у 1 знач.). Тогді [тоді] ну військо муштровати [муштрувати], Учить мушкетний артикул, Вперед як ногу викидати, Ушкварить як на калавур (І. Словник української мови у 20 томах
  7. муштрувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. муштрувати — Муштрува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. муштрувати — Муштрува́ти, -ру́ю, -єш гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. Котл. Ен. IV. 59. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. Греб. 408. Словник української мови Грінченка