мі
МІ, невідм., с. Третій звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
Мі бемоль; Мі діез.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мі — мі іменник середнього роду нота Орфографічний словник української мови
- мі — невідм., с., муз. 1》 Одна із складових назв звуків, те ж саме, що E або e. Мі мажор — мажорна тональність, тонікою якої є нота мі (те саме, що E-dur). Мі мінор — мінорна тональність, тонікою якої є нота мі (те саме, що e-moll). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мі — (mi) — 1. Одна із складових назв звуків, те ж саме, що Е або е. 2. Стрій транспонуючих інструментів (in E), які звучать на 4 тони нижче запису (напр., у валторни). Словник-довідник музичних термінів
- мі — МІ, невідм., с. Третій звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук. Мі бемоль; Мі діез. Словник української мови у 20 томах
- мі — (лат. mi) третій ступінь головного музичного (до-мажорного діатонічного) звукоряду. Словник іншомовних слів Мельничука