1. Словник української мови в 11 томах

мігрень

МІГРЕ́НЬ, і, ж. Захворювання людини, що проявляється у періодичних приступах головного болю (звичайно в половині голови) з нудотою та блюванням.

Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Л. Укр., III, 1952, 635);

Мамі обв’язали голову мокрим рушником, і вона аж до вечора пролежала в темній спальні з мігренню (Смолич, II, 1958, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мігрень — мігре́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мігрень — -і, ж., мед. Захворювання людини, що проявляється у періодичних приступах головного болю (зазвичай у половині голови) з нудотою та блюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мігрень — МІГРЕ́НЬ, і, ж. Захворювання людини, що виявляється в періодичних приступах головного болю (звичайно в половині голови) з нудотою та блюванням. Словник української мови у 20 томах
  4. мігрень — мігре́нь (франц. migraine, від грец. ημικρανία – біль, що охоплює половину голови) захворювання людини, що проявляється в періодичних приступах головного болю (частіше однієї половини голови) з нудотою та блюванням. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мігрень — Пароксизмальні болі голови; часто супроводжуються порушеннями зору, запамороченням, нудотою та блювотою. Універсальний словник-енциклопедія