міжгір’я

МІЖГІ́Р’Я, я, с. Місце, простір між горами.

Місце було гарне, але дике й закрите з трьох боків; то було глибоке узьке [вузьке] міжгір’я (Н.-Лев., III, 1956, 127);

Вітер віє в міжгір’ях, напоєний дроком і полинами (Коцюб., II, 1955, 294);

Вечоріло, і тіні від висот уже закривали міжгір’я (Гончар, III, 1959, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міжгір’я — Міжгі́р’я, -р’я, -р’ю, -р’ям, в -р’ї Правописний словник Голоскевича (1929 р.)