міжнародник
МІЖНАРО́ДНИК, а, ч.
1. Фахівець з питань міжнародної політики, міжнародного права.
Обов’язок лекторів-міжнародників — допомогти кожній радянській людині до кінця усвідомити всю велич покладеної історією на комуністів, на Радянський Союз місії в боротьбі за забезпечення міцного, тривалого миру, за відвернення світової термоядерної війни (Ком. Укр., 12, 1963, 20).
2. Те саме, що інтернаціоналі́ст.
Ми — противники національної ворожнечі, національного розбрату, національної відособленості. Ми — міжнародники, інтернаціоналісти (Ленін, 30, 1951, 263).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міжнародник — міжнаро́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- міжнародник — -а, ч. 1》 Фахівець із питань міжнародної політики, міжнародного права. 2》 Те саме, що інтернаціоналіст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міжнародник — МІЖНАРО́ДНИК, а, ч. Фахівець із питань міжнародної політики, міжнародного права. Сучасний фахівець-міжнародник повинен добре розбиратися у конкретних складних міжнародних ситуаціях (із журн.). Словник української мови у 20 томах