1. Словник української мови в 11 томах

мізантропія

МІЗАНТРО́ПІЯ, ї, ж. Відчуження від людей; людиноненависництво.

Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Л. Укр., III, 1952, 597).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мізантропія — мізантро́пія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мізантропія — -ї, ж. Відчуження від людей; людиноненависництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мізантропія — МІЗАНТРО́ПІЯ, ї, ж. Відчуження від людей; людиноненависництво. Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. мізантропія — мізантро́пія (грец. μισανθρωπία) відчуження від людей, людиноненависництво. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мізантропія — ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИЦТВО книжн. (ненависть до людей), МІЗАНТРО́ПІЯ книжн. Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Леся Українка). — Пор. відлю́дництво. Словник синонімів української мови
  6. мізантропія — Мізантро́пія, -пії, -пією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)