мікроб

МІКРО́Б, а, ч.

1. Мікроскопічний одноклітинний організм, видимий лише під мікроскопом; бактерія.

У літературі є величезна кількість робіт з питання мінливості мікробів (Мікр. ж., XI, 1, 1949, 74);

З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури.., а найбільше з гострою увагою досліджував у мікроскоп якісь мікроби (Ів., Вел. очі, 1956, 31).

2. перен. Про поширювачів яких-небудь негативних явищ у суспільстві.

— Дивно, що фашизм виносить на поверхню саме.. дегенератів. Мабуть, сама гнила атмосфера фашизму розплоджує такі мікроби (Гончар, III, 1959, 228);

— А хто заніс цю пошесть? Які мікроби її? (Стельмах, II, 1962, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мікроб — мікро́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мікроб — Бактерія, бациля <сов. бацила>, мікроорганізм. Словник синонімів Караванського
  3. мікроб — -а, ч. 1》 Мікроскопічний одноклітинний організм, видимий лише під мікроскопом; бактерія. 2》 Збірна назва мікроорганізмів без включення простіших та вірусів. 3》 перен. Про поширювачів яких-небудь негативних явищ у суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мікроб — МІКРО́Б, а, ч. 1. Мікроскопічний одноклітинний організм, видимий лише під мікроскопом. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури.. Словник української мови у 20 томах
  5. мікроб — А, ч., див. мікробус. Словник сучасного українського сленгу
  6. мікроб — Мікро́б, -ба; -ро́би, -бів, -бам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)