мілина

МІЛИНА́, и́, ж. Мілка частина водойми (моря, озера, річки), небезпечна для судноплавства.

Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва.. І більше, ніж до половини, вкритий піскуватими мілинами (Н.-Лев., II, 1956, 384);

Тепер лишалося одне — плисти просто в широкі води, ..може, серед озера є якийсь острівець або навіть мілина (Смолич, І, 1958, 101);

Берег був уже зовсім близько. Але підійти до нього виявилось нелегко. Корабель міг сісти на мілину (Ткач, Крута хвиля, 1954, 162);

*Образно. Корабель мистецтва не один раз уже з’їжджав на мілину, і треба було в інший бік кермо повернути, щоб не наткнутись десь іще й на рифи підводні (Тич., III, 1957, 49).

◊ Зру́шитися з мілини́ — вийти з скрутного становища.

В душі Сергія радість. О, тепер їхній колгосп зрушиться з мілини! (Мушк., Чорний хліб, 1960, 49);

Садови́ти (сади́ти) на мілину́ кого — ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище.

Незручно йому [командиру корабля] такого досвідченого боцмана на мілину перед командою садовити (Ткач, Жди.., 1952, 9);

Сі́сти на мілину́ — потрапити в скрутне становище.

[Костя Квач:] Думав на Курильські брати курс — і на тобі! Сів на мілину! (Мокр., П’єси, 1959, 240);

Сі́сти (лиши́тися) як (на́че і т. ін.) рак на мілині́ — потрапити в безвихідне, скрутне становище.

Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село, де його батько був кілька років управителем, де вмер і похований (Минуле укр. театру, 1953, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мілина — мілина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири мілини́ Орфографічний словник української мови
  2. мілина — МІЛКОВИНА, мілководдя, мілковіддя, (при березі) обмілина, р. обміль; як ім. МІЛКЕ. Словник синонімів Караванського
  3. мілина — Відмілина, відміль, заміль, мілизна, обмілина, обміль, перлеміл, переміль Фразеологічні синоніми: горобцеві по коліна (води); за кісточки; за коліна; під руки; по кісточки; по коліна; по пояс; старій жабі по коліна Словник синонімів Вусика
  4. мілина — -и, ж. Мілка частина водойми (моря, озера, річки), небезпечна для судноплавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мілина — МІЛИНА́, и́, ж. Мілка частина водойми (моря, озера, річки), небезпечна для судноплавства. Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва .. І більше, ніж до половини, вкритий піскуватими мілинами (І. Словник української мови у 20 томах
  6. мілина — зру́шитися з мілини́. Вийти зі скрутного становища. В душі Сергія радість. О, тепер їхній колгосп зрушиться з мілини! (Ю. Мушкетик). сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́ кого, що. Призводити до складних обставин, труднощів, спричинювати невдачі. Фразеологічний словник української мови
  7. мілина — МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. Словник синонімів української мови
  8. мілина — Мілина́, -ни́, -ні́; -ли́ни, -ли́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мілина — Мілина, -ни́ ж. Мель на рѣкѣ. Камен. у. Словник української мови Грінченка