мілкота

МІЛКОТА́, и́, ж., розм.

1. Маленькі, дрібні істоти або предмети.

— Коло Катрі Мелася — третя моя дочка, а там вже пішла мілкота… (Вовчок, VI, 1956, 246).

2. перен. Мізерність, незначність чого-небудь.

Та тільки бійся завжди мілкоти І почуттів, що втислись компромісно. Помре міраж, та буде вже запізно Свою любов у світі віднайти (Забашта, Квіт.., 1960, 85).