мілька
МІ́ЛЬКА, и, ж. Маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри.
В одній мисці жебріла мілька, у другій — жовтіло пшоно (Мирний, І, 1954, 348);
Рибалки закинули сіть у районі Телички. Коли витягли здобич — в сіті кишіла мілька (Веч. Київ, 15.V 1961, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мілька — мі́лька́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мілька — I мільк`адив. мільга. II м`ілька-и, ж. Маленька риба, яка щойно розвинулася з ікри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мілька — МІ́ЛЬКА, и, ж. Маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри. В одній мисці жебріла мілька, у другій – жовтіло пшоно (Панас Мирний); Рибалки закинули сіть у районі Телички. Коли витягли здобич – в сіті кишіла мілька (з газ.). Словник української мови у 20 томах