1. Словник української мови в 11 томах

мімозний

МІМО́ЗНИЙ, а, е. Власт. мімозі.

Ніжний і тихий, неначе мімозної вдачі, він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (Коб., III, 1959, 280).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мімозний — мімо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мімозний — -а, -е. Власт. мімозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мімозний — МІМО́ЗНИЙ, а, е. Власт. мімозі. Ніжний і тихий, неначе мімозної вдачі, він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах