1. Словник української мови в 11 томах

міміка

МІ́МІКА, и, ж. Рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини; один з важливих елементів акторського мистецтва.

Виголосив [оборонець] промову, правда, суху, строго правничу і трохи вбогу змістом, але оживлену саме мімікою промовця (Фр., VI, 1951, 273);

Від усієї його жвавої постаті.., від багатющої міміки.., від усієї його неповторної динамічної юності віє таким нищівним для всіляких сумнівів оптимізмом, що хата повеселішала вся (Довж., І, 1958, 74);

Користуючись економними художньо-творчими засобами — жестами, мімікою та інтонаціями, він [М. Кропивницький] умів тонко виявляти думки і почуття зображуваного персонажа (Минуле укр. театру, 1953, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міміка — мі́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. міміка — -и, ж. 1》 Рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини; один з важливих елементів акторського мистецтва. 2》 Уміння виражати думки й почуття, створювати образи за допомогою рухів рук, обличчя тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міміка — Миги, див. пантоміміка, жест Словник чужослів Павло Штепа
  4. міміка — (від гр. Mimikos — наслідування) — виражальні рухи м’язів обличчя, форма виявлення почуттів і психічних станів людини, що посідає важливе місце в музично-виконавській діяльності митціві свідчить про рівень акторської майстерності співаків (І. Словник-довідник музичних термінів
  5. міміка — МІ́МІКА, и, ж. Рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини; один з важливих елементів акторського мистецтва. Виголосив [оборонець] промову, правда, суху, строго правничу і трохи вбогу змістом, але оживлену саме мімікою промовця (І. Словник української мови у 20 томах
  6. міміка — мі́міка (від грец. μιμικός – наслідуваний) 1. Рух м’язів обличчя людини відповідно до її почуттів чи настрою. 2. Мистецтво (уміння) виражати думки й почуття, створювати образи за допомогою рухів рук, обличчя тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. міміка — Мі́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)