1. Словник української мови в 11 томах

міноноска

МІНОНО́СКА, и, ж. Застаріла назва міноносця.

Озирнувшись по боках, чомусь раптом перейшов [Степан] на шепіт: — Хліб саме беруть на третій естакаді! Дві міноноски охороняють! (Гончар, II, 1959, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міноноска — міноно́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. міноноска — МІНОНО́СКА, и, ж., заст. Міноносець. Над Одесою йшов дощ. Пересип був у мряці, на рейді диміли крейсери й міноноски (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах