1. Словник української мови в 11 томах

мініатюрка

МІНІАТЮ́РКА, и, жін. Зменш. до мініатюра.

У поетичній спадщині Т. Г. Шевченка знаходимо прекрасну ліричну мініатюрку «Подражаніє сербському» (Народна творчість та етнографія, 2, 1964, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мініатюрка — мініатю́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мініатюрка — -и, ж. Зменш. до мініатюра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мініатюрка — МІНІАТЮ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до мініатю́ра. У поетичній спадщині Т.Г. Шевченка знаходимо прекрасну ліричну мініатюрку “Подражаніє сербському” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах