1. Словник української мови в 11 томах

мірошницький

МІРО́ШНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до міро́шник; належний мірошникові.

Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи! (Укр.. присл.., 1955, 244);

— Як захочеш, занесеш і собі додому якусь торбинку обмолу. Це законний мірошницький хліб (Стельмах, І, 1962, 513).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мірошницький — міро́шницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мірошницький — -а, -е. Прикм. до мірошник; належний мірошникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мірошницький — МІРО́ШНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до міро́шник; належний мірошникові. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи! (прислів'я); – Як захочеш, занесеш і собі додому якусь торбинку обмолу. Це законний мірошницький хліб (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. мірошницький — Міро́шницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мірошницький — Мірошницький, -а, -е Относящійся къ мельнику. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Ном. № 3114. Словник української мови Грінченка