місильник
МІСИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто змішує, перемішує що-небудь; хто працює на місильній машині.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- місильник — міси́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- місильник — -а, ч., спец. Той, хто змішує, перемішує що-небудь; хто працює на місильній машині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- місильник — МІСИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто змішує, перемішує що-небудь; хто працює на місильній машині. Словник української мови у 20 томах